Перевів очі на бабуїна. Бабуїн вишкірився та бризнув слиною. Невже цю потвору ніхто крім нього не бачить?... (мал. Олени Трофанюк)
Стаття на сайті про психологію трохи захопила його. Там йшлося про те, щоб орієнтуватися на свою поведінку та вчинки, дії або їжу як інвестицію у майбутнього себе... (мал. Олени Трофанюк)
...Видно було, що якщо Іван Іванович не зупиниться, то пізнає усю філософську глибину поняття «кондрашка» і порине у глибини пізнього інфаркту... (мал. Олени Трофанюк)
То чому ж він стоїть у ілюмінатора, як завжди після відбою, і на його очах бринять сльози? І вдивляється у безодню, ловлячи раз поз раз себе на думці, що хотів би знову побачити її. Землю.
І тоді вона закричала. Від болю, самотності, безсилля. Кричала, бо лиш на крик була спроможна. ..
За його спиною щось рушилось. Ангели наводили безлад. Стиснув зуби та довго випускав повітря з легенів перед зачиненими дверима. Витер мокрі від сліз очі...