Мабуть, важко жити довго. Кожен день наповнює твоє єство новими подіями та змушує твоє тіло реагувати на зовнішні подразники. Спочатку це здається цікавим, потім звичним. А коли тіло починає відмовляти тобі у свободі руху та силах – важким та надокучливим...
...Вона сіпнулась, немов змія у стрибку, та в машині пролунав приглушений зойк. Супутник закотив очі і почав потихеньку сповзати по сидінню пасажира.
Його погляд, як погляд кролика спостерігав за її кам’яним обличчям та невидимими за темними окулярами очима, з жахом чекаючи нового нападу...
Якби Гонтій знав, скільки буде переписана і перекручена та сцена, що саме зараз відбувалась, він би сам вклав нотатки та конспекти від неї до свого саркофага...
Швидко та з надією поглянув на Харона. Той мовчазний та байдужий стояв між ним та чорним старим човном – шляхом до нового та невідомого.
«Не пропустить». Плечі зігнулись...
… Увечері довго не міг заснути. Усередині вирували емоції. Згадував кафе, Пашку. Швидку, що викликали до маркетологів перелякані секретарки та бліде обличчя Паші. Знову, вкотре здригнувся. Світ перед очима плив вхідним білетом до нічного забуття…
...Солоні сльози змочили його очі та висохли, голос сів і він почав хрипіти. Але він молився. Він звертався до того, у кого жодного дня не вірив. Вибачався і просив. Торгувався, закладаючи своє життя, та погрожував. І молився...
-
-
Суджений мій, ряжений. (753)2022-07-04 -
Якісний прокльон. (747)2022-06-28
