- Ні! Нііііііі! – закричала
- Тихо! – гаркнула стара – Йди геть, дурепо! Та вчись жити праведно. Безсила я проти такого….. дарунку…..
Натовп, мов миша, що побачила кота, завмер, як завмирає та вирішуючи, чи бігти, чи мине.
«Не мине» - майнула думка у голові Відьмака. – «Розвага починається».
.... Інквізитор мовчки довго дивився на старого. Той мав рацію. Чіпати відьму – собі дорожче. Бо на захисті тієї –темрява. Сильніша за світло...
А от тепер зі сльозами на очах поглинав безмежну красу неба й не мав достатньо слів у голові аби описати що відчуває від цього. Не міг надивитись.
Увесь свій відьмачий час я присвячую служінню темряві. Навіть коли я знищую відьму – я виконую її наказ. Роблю так, аби темрява була сильнішою. І от заходжу я до світлих у їх двері і тут мені радіє саме та темрява, якій слугую.
-
-
Суджений мій, ряжений. (754)2022-07-04 -
Якісний прокльон. (748)2022-06-28
