Перша хвиля відчаю скрутила його вже коли він майже потемки визбирався до свого байку. Він задихнувся болем, що витікав з глибини грудей та охоплював усе тіло...
- Ми не даємо гроші. – голос вирвав її з роздумів.
- А що за кредит тоді такий?
- Ми даємо кредит на шанс. (мал. Олени Трофанюк)
Та Тая була до всіх веселою, але не рідною. Тримала дистанцію. І Андрій потрапив до загального числа шанувальників та претендентів без надії... (мал. Олени Трофанюк)
Підкорювач інтернет-просторів та постійний фанат кінокомпанії Марвел Іван не вірив у містику та казки. Але пару селфі біля такої споруди зробити мусив... (мал. Олени Трофанюк)
...Отож, вітаю на дні. Ти мій. Так як і всі оті душі, які ти бачиш навколо. І ми будемо віднині разом. Навічно.. (мал. Олени Трофанюк)
Швидко формували варіацію. Підопічний мав прокинутись через кілька хвилин. Відчай додавав сил. Намагалися не думати, що займаються звичайною помстою.. (мал. Олени Трофанюк)
-
-
Суджений мій, ряжений. (754)2022-07-04 -
Якісний прокльон. (748)2022-06-28
