.... Інквізитор мовчки довго дивився на старого. Той мав рацію. Чіпати відьму – собі дорожче. Бо на захисті тієї –темрява. Сильніша за світло...
Увесь свій відьмачий час я присвячую служінню темряві. Навіть коли я знищую відьму – я виконую її наказ. Роблю так, аби темрява була сильнішою. І от заходжу я до світлих у їх двері і тут мені радіє саме та темрява, якій слугую.
Кава з пересмажених зерняток була гіркою. Відьмак кривився, але вперто пив те жабуриння.
- Як ти бачиш відьму? – несподівано запитав Інквізитора.
- То ти дійсно вважаєш, що інквізицію створили для виловлювання дрібних злодюжок? – недовірливо хмикнув у спину Відьмакові Інквізитор.
Інквізитор краєм свідомості намагався перевірити свій стан. Сповитий капроновим шнурком, якого було закріплено чарами, він мав обмежену можливість.