- У Вас не буде трохи грошей? На паливо не вистачає. Лагодив двигун, міняв прокладку. Ото й не вистачає тепер додому доїхати. – старий виріс, немов гриб після дощу, біля його столика.
То чому ж він стоїть у ілюмінатора, як завжди після відбою, і на його очах бринять сльози? І вдивляється у безодню, ловлячи раз поз раз себе на думці, що хотів би знову побачити її. Землю.
Іван нервово видихнув. У руці тримав гарну обручку з білого золота. Кілька невеличких діамантів презирливо холодно розглядали Івана у відповідь...
Темряву розрізала крива дуга недопалку, що мовчки гепнувся на землю, пошкварчав і почав згасати...
Сам не розумів, навіщо давав читати свій рукопис малознайомій людині. Мабуть, вбачав у тому якийсь виклик. Хотів потішити свою гордість тим, що будь-який пересічний буде радо читати його опуси... (мал. Олени Трофанюк)
-
-
Суджений мій, ряжений. (754)2022-07-04 -
Якісний прокльон. (748)2022-06-28
