Sep 1, 2022
Містичні оповіді
Від щирого серця.
********
Ніч бездоріжжя лишилась позаду. Його автівка полегшено зітхнула коли він вирулив її на рівну площину одеської траси. Відчував спиною вдячність чотириколісної подруги, яка нещодавно виїхала з автосалону сповнена сподівань щодо стрімких перегонів та рівних доріг.
Обидва мали відпочити. Далі пряма, немов стріла, майже рівна широка стрічка асфальту вела аж до самого серця країни - Києва.
Як у популярній пісні, налив собі й машині на першій же заправній станції кави та бензину. Усівся за столика та смачно потягував гірку рідину. Вдоволена та сита автівка відпочивала неподалік.
- У Вас не буде трохи грошей? На паливо не вистачає. Лагодив двигун, міняв прокладку. Ото й не вистачає тепер додому доїхати. – старий виріс, немов гриб після дощу, біля його столика.
Від несподіванки ледь не захлинувся кавою. Глипнув на старого та на розгойдану стару «Таврію», яка не мала б їздити за всіма відомими йому законами фізики та світобудови. З самого народження б не мала їздити, а не кілька десятків років по тому.
Старий був вбраний трохи неохайно, та в цілому скидався на людину, яка потребує допомоги. Втомлене обличчя старого з надією спостерігало за ним та щоразу озиралось на його коштовну іномарку.
- Ні. – несподівано для себе різко відрізав.
У голові крутилась думка про залити старому у бак бензину, не даючи при цьому у руки тому грошей. Тим паче, що до бензоколонки було метрів з десять. Та не зміг навіть поворухнутися, не те що вимовити щось. Старий насупився та відійшов у бік автобуса з туристами, що саме приїхали. Старцювати.
Не розумів. Зазвичай, мав добре серце та легко відпускав гроші. Допомагав знайомим та незнайомим людям без огляду на те, скільки лишилось собі у кишенях. А тут… Людина дійсно у скруті. Й не бреше наче. Старцює незграбно, наче уперше у житті. Що з ним? Не шкода ж грошей.
Допив вже без настрою каву та усівся за кермо автівки. Тієї ж миті у скельце постукали. Той же старий. І те ж прохання.
- Ні. – твердо відповів, краючись у серці та просячи у Бога вибачення за свою неочікувану скаредність.
Утретє старий намагався упіймати його на виїзді зі станції. Здавалось, що старий має амнезію або склероз. Третє «ні» полетіло у бік старого.
Їхав швидко, нервово. Картав себе за те, що не допоміг людині, маючи повного гаманця нових хрустких купюр вагомого значення, гарні статки та роботу.
Згадував як та коли допомагав людям. Як віддавав останні гроші старій бабусі у магазині, що не мала чим розрахуватися за хліб та молоко. Або як стягував усі кредитні кошти, допомагаючи на операцію майже незнайомій людині.
І тут таке… Повно грошви, а він …. зовсім опаскудився.
…..
…. Старий зле глипнув у бік дорогого авто, що виїжджало з заправки. Чорний маг зі стажем більш ніж у сорок років. Сильний та досвідчений. Мав би відібрати усю вдачу та грошовитість у цього клунка з грошима. Аби оте сердобольне щеня саме добровільно дало йому хоч копієчку зі своїх рук.
Дійшов до Таврії та зле кинув м’яті купюри до багажного відділення. Зиркнув на гроші. Більше чотирьох тисяч м’ятих гривень. А зиск?
Скрипнув зубами та проковтнув несподівану гіркоту у роті. Такого карася впустив…
*******
Коментарі
Щоб мати можливість залишити коментар авторизуйтесь на сайті
-
-
Суджений мій, ряжений. (754)2022-07-04 -
Якісний прокльон. (748)2022-06-28
Поки ніхто нічого не написав...