Уляпалась подруга серйозно й до дуже негарного. Ставала темною. І от чим допоможеш людині, яка свідомо, через іграшки з незрозумілим... (мал. Олени Трофанюк)
Майстре, що ми будемо робити сьогодні? – кирпате створіння з обожненням дивилось на старого... (мал. Олени Трофанюк)
Слово «новенький» закінчувалось саме на терміні навчання. Далі починалося «поношений»...(мал. Олени Трофанюк)
Так що, старий не відав часу своєї молитви. Кілька десятків або й тисяч разів його намагалися відволікти від його молитви. Та він не здавався. Як і той, за якого молився... (мал. Олени Трофанюк)
Усередині неспокійно ворухнулась темрява, що куняла, заколихана свіжим вітерцем, філіжанкою кави та внутрішнім спокоєм. Будити темряву не мав намірів. Хай відпочине там. Усередині. Їй ще працювати й працювати на його користь... (мал. Олени Трофанюк)
Він підвівся і легкою ходою пішов у своїх справах. Спина рівно і стрімко піднімала його голову до неба... (мал. Олени Трофанюк)