Та не було кохання. Жодні з очей, з яким стикався, не викликали потягу. Милувався ладними жіночими фігурками та не було бажання підійти та познайомитись...
Перша хвиля відчаю скрутила його вже коли він майже потемки визбирався до свого байку. Він задихнувся болем, що витікав з глибини грудей та охоплював усе тіло...
Він не любив церков і зайти до якого храму чи церкви його могла змусити лише сильна потреба. Така як зараз.
- То тобі хтось про ціну твоїх бажань казав?
- Яку ціну? Я заплатив усе, що було коштовне. Я все заплатив! – розпалявся юнак.
- Та ти що? Гроші не мають вартості у темному світі. Але вся робота має бути оплачена. Отримуючи щось – щось втрачаєш. Зрозуміло кажу?
- А відьми страшні? Взагалі.
- Ні, синку, вони не страшні. Але якщо зустрінеш відьму на вулиці, то й дражнити і глузувати з неї не варто. Раптом це просто якась жінка, що не виспалась. Чи її хто дістав. Дуже схожі на відьом.
Відьмак пестив її чутливу шкіру і вона вигиналась у екстазі. Їхні дихання то співпадали, то знову розбрідались. Кожного разу, коли вони видихали в унісон, Відьмак щонайглибше проникав у неї.
-
-
Суджений мій, ряжений. (754)2022-07-04 -
Якісний прокльон. (748)2022-06-28
