От саме сьогодні у Свєти було трохи вільного часу і зовсім нічого робити. Треба було щось утнути. Палаючий погляд кралі впав на подвір’я...
Відьмак пестив її чутливу шкіру і вона вигиналась у екстазі. Їхні дихання то співпадали, то знову розбрідались. Кожного разу, коли вони видихали в унісон, Відьмак щонайглибше проникав у неї.
Здавалось, що там, у снах, справжній він. А тут, щоранку, якийсь робот чи клон, що ритуально чистить зуби, готує одну й ту ж яєчню та спішить на роботу, на якій перекладає стоси паперів, друкує, говорить, говорить, говорить, біжить, вечеряє. Сни манили та затягували у небачений світ, з якого він все більше нехотя повертався до конвеєрного життя.
Сам собі здивований Артур кивнув настільки щиро та несамовито, що ледь не скрутив собі в’язи.
Хоча Жак помилявся. Сил вистачило не тільки на крик. Сил якраз вистачило ще й на довгий погляд, яким він цупко тримав короля та Папу. До його останнього видиху. До темряви…
Життєва мудрість, іноді, дається у досить незвичний спосіб і іноді тим, хто не сповна може на неї розраховувати. Слухати та розуміти – одна з цнот гарного співбесідника...
-
-
Суджений мій, ряжений. (754)2022-07-04 -
Якісний прокльон. (748)2022-06-28
