Іван нервово видихнув. У руці тримав гарну обручку з білого золота. Кілька невеличких діамантів презирливо холодно розглядали Івана у відповідь...
І тоді вона закричала. Від болю, самотності, безсилля. Кричала, бо лиш на крик була спроможна. ..
Знову видихнув різко повітря крізь зуби та сів у авто. Не знав, що робити. Волів їхати до неї, до коханої. Та не міг. Хотілось розвернути авто та втекти якнайдалі...(мал. Олени Трофанюк)
Можливо, дув на холодну воду, та перевірити таку версію мав. Дуже не хотів нового розчарування у жінках та нового болю...
Суть гри була у тому, щоб через годину привести на місце їх збору біля парапету дівчат, з якими вони мали познайомитись за цей час... А переможцем був той, хто приведе найстрашнішу. (мал. Олени Трофанюк)
-
-
Суджений мій, ряжений. (754)2022-07-04 -
Якісний прокльон. (748)2022-06-28
