...Видно було, що якщо Іван Іванович не зупиниться, то пізнає усю філософську глибину поняття «кондрашка» і порине у глибини пізнього інфаркту... (мал. Олени Трофанюк)
Перед автомобілем через шлях, напереріз, пронісся здоровезний чолов’яга. Але дуже волохатий. Та без одягу. Брудні та мокрі пасма рудої шерсті поналипали на його боки. Мигнули червоні страшні очі. Здоровезні ікла... (мал. Олени Трофанюк)
Знову видихнув різко повітря крізь зуби та сів у авто. Не знав, що робити. Волів їхати до неї, до коханої. Та не міг. Хотілось розвернути авто та втекти якнайдалі...(мал. Олени Трофанюк)
Ні! Вона не кривенька і не огидна. Вона красива. Вона дуже красива... (мал. Олени Трофанюк)
Злі язики почали подейкувати про те, що найкращим воїном клану був син вождя – молодий але сильний та кремезний немов дуб Унар...(мал. Олени Трофанюк)
Життя тече. У прямому сенсі цього виразу. Воно витікає через оцю кляту дірку у мені. І я й гадки не маю, як її заклеїти. Що можу зробити... (мал. Олени Трофанюк)