ДВІ ДУШІ («Сучасні містичні казки»)

*****

Дві душі перед янголом. Одна, понівечена, вкрита шрамами, припорошена брудом, кривенька та одноока.

Інша – чистесенька, біла, неспаплюжена, майже з погордою зиркала на крилате чудо.

- То що, дорогенька, ходімо зі мною – посміхнувся янгол та від його дзвінких слів навколо тихенько залунала тиха сумна мелодія. – На тебе вже чекають. Знають твій шлях і дуже раді будуть тебе побачити. Твоя чистота безсумнівна і надає тобі змогу увійти до воріт Небесного Царства. Ходімо?

Біла душа, принизливо глянувши на кривеньку, зробила упевнений крок до янгола.

Янгол сіпнувся від неї наче від прокаженої.

- Не ти! По тебе увечері…. Чортяки заїдуть… в них там… з возиком… як завжди..

- Чому це? Хіба грішна я? Чи бачиш на мені хоч один шрам? Я все життя намагалась бути чистою. Ні горя, ні біди до себе не впускала. Нічого брудного не робила, щоб красивою зберегтись. Чужого бруду на себе не перебирала. До церкви щонеділі бігала.

Янгол шановливо взяв кривеньку під зведену судомою висохлу руку.

Поглянув на білу.

- А чи розумієш ти, звідки в неї ті шрами? Кожен з них отримано, коли вона собою жертвувала заради спасіння другої душі. Бруд? То від людської вдячності, що щиро її поливала за те добро, що вона їм робила.. Судоми? То від довгих ночей у операційній, коли сльозами та плачем вимолювала вона спасіння чужому життю, бо вже не могла зарадити нічим своїм скальпелем? Втома? То від ноші чужої, яку приймала на себе кожен раз, коли другим було важко.

Ні! Вона не кривенька і не огидна. Вона красива. Вона дуже красива. Їй зі мною.

А ти? Тебе увечері чортяки заберуть….. Бувай!