Слово «новенький» закінчувалось саме на терміні навчання. Далі починалося «поношений»...(мал. Олени Трофанюк)
Так що, старий не відав часу своєї молитви. Кілька десятків або й тисяч разів його намагалися відволікти від його молитви. Та він не здавався. Як і той, за якого молився... (мал. Олени Трофанюк)
Усередині неспокійно ворухнулась темрява, що куняла, заколихана свіжим вітерцем, філіжанкою кави та внутрішнім спокоєм. Будити темряву не мав намірів. Хай відпочине там. Усередині. Їй ще працювати й працювати на його користь... (мал. Олени Трофанюк)
А от тепер зі сльозами на очах поглинав безмежну красу неба й не мав достатньо слів у голові аби описати що відчуває від цього. Не міг надивитись.